Історія музики у Бірмінгемі цікава та різноманітна. Індустріальне минуле міста сприяло тому, що до нього приїжджали мешканці інших регіонів та навіть країн. Бірмінгем славився культурною різноманітністю та багатонаціональним середовищем. У наш час він також приваблює студентів з усього світу та вважається одним з найбільших освітніх центрів. А ще тут багато туристів, які хочуть познайомитись з місцевою культурою. Далі на birmingham-trend.
Музика завжди займала важливе місце у житті бірмінгемців. Через культурне розмаїття тут у всі часи жили шанувальники кардинально різних музичних напрямків – від класики до хард-року. Пропонуємо короткий екскурс до захоплюючої історії музичного Бірмінгема.
Період Середньовіччя
Історики виділяють два напрями музики, які були популярними у Бірмінгемі, як і в інших великих містах Великобританії, у період Середньовіччя. Перший – церковна музика. Спочатку були популярними одноголосні чи монофонічні жанри. Але з часом, ближчим до 15 століття, з’явилися нові жанри, поліфонічні. Прикладом церковної музики, популярної у Середньовіччі, були антифони. Так називались короткі співи, тексти для яких бралися зі Святого Письма.
Другий музичний напрямок, популярний у Бірмінгемі в період Середньовіччя – це світська чи народна музика. Вплив церкви на той час був настільки сильним, що такі пісні часто піддавалися критиці. Але вони залишалися поширеними серед простого населення. Наприклад, однією з найпопулярніших композицій була “Sumer is icumen in”. Знайдений рукопис твору зберігається у Британській бібліотеці. До неї додано пояснювальний текст, на підставі якого історики виконали розшифрування рукопису. Ці та інші знахідки показують, що народна музика міцно увійшла в життя бірмінгемців у Середньовіччі та церковна музика її не витіснила.
Епоха Відродження
В епоху Відродження спостерігався інтенсивний розвиток світської літератури та мистецтва. У 19 столітті відбулося англійське музичне відродження – рух, який підтримали місцеві культурні діячі. Його метою було відродження та збереження народних традицій, у тому числі народної музики. У цей час жили та творили композитори та музиканти, які пізніше стали знаменитими на весь світ. Один з них – Альберт Кетелбі, який став відомим музикантом, диригентом та піаністом. А ще інтенсивний розвиток музичної спільноти у Бірмінгемі пов’язують з такими іменами:
- Френсіс Едвард Бейч. Це уродженець Бірмінгема, який став відомим британським композитором та органістом. Бейч помер у віці 25 років від туберкульозу, але попри це він залишив цінну творчу спадщину у вигляді виданих п’єс та багатьох інших творів.
- Чарльз Свіннертон-Гіп. Популярний у Бірмінгемі диригент і піаніст, який викладав у Королівському музичному коледжі. Брав участь в організації та проведенні щорічного Бірмінгемського музичного фестивалю.
- Джон Жубер. Це був композитор, який жив у передмісті Бірмінгема. Він мав посаду музичного академіка у Бірмінгемському університеті, поєднуючи роботу з композиторською діяльністю. До речі, вся родина Жубера прославилась як родина видатних музикантів. Його дружина була піаністкою, син – скрипачем, а донька грала на віолончелі.
Діяльність цих та інших музикантів у 19 столітті та на початку 20 століття сприяла розвитку музики та появі нових напрямків.
Музика у 20 столітті
На початку 20 століття Бірмінгем був великим містом, що продовжував динамічно розвиватись. Його називали промисловим центром Англії, і в нього, як і раніше, їхали на заробітки громадяни інших країн. Змішування культур та великий відсоток молоді у місті сприяли створенню атмосфери, сприятливої для музичних експериментів.
У 1920-х роках на музичній сцені Бірмінгема була епоха джазу. Джазові спільноти поєднували меломанів і були тим, що згуртувало суспільство. У Бірмінгемі було багато приїжджих афроамериканських музикантів, які виступали у пабах, клубах та інших закладах міста. У них був власний стиль, для якого характерні енергійність та експресія. Місцеві музиканти перейняли стиль приїжджих та радували публіку своїми виступами.
У середині 20 століття Бірмінгем вважався центром музичного життя Великої Британії. Але на зміну джазу прийшла епоха рок-н-ролу. Міські музиканти об’єднувалися у музичні колективи. Багатьом з них вдалося досягти успіху не лише у рідному регіоні, а й на всесвітній музичній сцені. До 1970-х років рок-н-рольна активність поступово зменшувалася. У Бірмінгемі стали популярними рок, синт-поп, брит-поп, кантрі та інші стилі.
Бірмінгем – батьківщина хеві-метал
Окремо варто виділити музичний стиль, який був популярним у Бірмінгемі у 1970-х роках. Це хеві-метал – один з жанрів рок-музики. Бірмінгем називають батьківщиною цього напряму, адже саме у ньому утворився гурт Black Sabbath, який заклав основи жанру. Хеві-метал розвивався одночасно у Великій Британії та США. До 1980-х років у цього музичного напряму з’явилося багато піджанрів і він був популярний по всьому світу.
Бірмінгемці полюбили стиль хеві-метал за енергетику, яку несуть його композиції. Однак у них є не лише потужне звучання. Воно поєднується з філософською тематикою, яка стосується текстів пісень. Гурт Black Sabbath вражала шанувальників тим, наскільки велику гаму почуттів та емоцій викликали його композиції. В них відчувалося прагнення незалежності та свободи, ліричні мотиви й потужне звучання.
Музика у наш час
Музична сцена Бірмінгема розвивається й у наш час. Щорічно у місті проводяться фестивалі, на яких можна познайомитись з творчістю місцевих талантів. Також виступи організовують приїжджі музиканти. У ресторанах, кафе та інших закладах Бірмінгема завжди грає музика, причому часто жива. А місцеві жителі рідко виходять з дому, не взявши з собою навушники. Музика стала невіддільною частиною життя місцевих жителів.
Ось кілька заходів, що проводяться у Бірмінгемі, які з задоволенням відвідують місцеві жителі та туристи:
- “Supersonic Festival”. Популярний фестиваль, що проводиться у Бірмінгемі з 2003 року. Його називають ексклюзивним експериментальним заходом, бо у ньому поєднуються музика, кіно та інші види мистецтва. Також на “Supersonic Festival” поєднують кілька музичних жанрів, а учасники фестивалю не бояться експериментувати.
- “Leftfoot”. Спочатку цей захід зароджувався як вечір джазу і він був особливо популярним у 1990-ті роки. Потім інтерес до джазу послабшав, але “Leftfoot” продовжували організовувати у великих пабах та інших майданчиках. В наш час на цей захід з задоволенням збираються поціновувачі джазу, серед яких завжди багато туристів.
- “Party in the Park”. Це музичні концерти, які організовуються у найбільших парках Бірмінгема. Вони мають розважальний характер, а організаторами стають місцеві радіостанції та музичні спільноти. Також проведення концертів підтримує місцева влада, яка розцінює їх як заходи сімейного формату. На більшість концертів, організованих у міських парках, вхід безоплатний.
Музика зіграла значну роль у формуванні культури Бірмінгема. Яскрава музична сцена, що постійно розвивається, приваблює туристів сюди і в наш час. З промислового міста він все більше стає схожим на великий культурний та молодіжний центр.
