Знайомство з непересічною особистістю Бірмінгема Томасом Лоусом відкриває захопливий світ творчості та сміливих вчинків. Він здивував своїм талантом композитора і режисера. Його невтомне прагнення впровадження інновацій призвело до відродження першого в місті й одного з найстаріших кінотеатрів у Великобританії. Далі на birmingham-trend.
Музична творчість і любов до кіномистецтва
Томас Лоус, якого зазвичай називають просто Том народився у Бірмінгемі в 1971 році. В 16 років він покинув навчання у школі для хлопчиків Handsworth Grammar School. Том мріяв про кар’єру музиканта. Особливо його приваблювала рок-музика. Хлопець грав свої твори просто неба, подорожуючи великими містами Великобританії. Вуличний музикант врешті знайшов однодумців у Лондоні й вони створили рок-гурт Creation Records. Кілька років колектив гастролював, але успіху не здобув. У 19-річному віці Лоус спрямував свою діяльність на кіновиробництво. Це були малобюджетні фільми жахів зняті на звичайну відеокамеру. В стрічках такого жанру музика відіграє значну роль. Роботу під назвою “Рятувальники” про мишей, що працюють в підвалі будівлі ООН й займаються місіями порятунку, повноцінним фільмом назвати не можна. Для показу в кінотеатрах важливі технічні засоби на кшталт зведення звуку, що вимагає витрати коштів. Проте юнак не сидів без діла і намагався щось робити. У 1993 році молодого музиканта взяли на роботу для написання саундтреку в комедійного-драматичному серіалі “Тиша на набережній Престон”. Деякий час Том продовжував писати музику для телевізійних програм. У 1998 році йому вдалося знайти кошти на власний фільм “Демагог”. Реліз відбувся на DVD в Німеччині. Стрічка брала участь у Фестивалі Фантастичних Фільмів, де здобула приз за найкращий незалежний фільм.
Відродження кінотеатру “Електрик”
У 2003 році Том Лоус придбав занедбаний кінотеатр “Електрик” та ініціював його повну реконструкцію. Будівля була значно пошкоджена. Дах майже прогнив, а стіни ледь тримались. Для ремонту Лоус особисто взяв позику в банку. Під час лагодження будівельники в підвалі знайшли архів з 300 старих кіноплівок. Десятиліття тому, вони демонструвались в розважальному закладі. З часом їх зацифрувати й іноді демонстрували на спеціальних показах. У 2004 році оновлений “Електрик” повернувся до роботи. Лоус відновив давній стиль 1930-х років, коли кінотеатр був одним з найпопулярніших в місті. Кінотеатр відрізнявся від інших своїми програмами. Заклад не був звичайним кінотеатром. Він радше нагадував історичний портал, в якому відбувались сучасні події: виставки, фестивалі, вечірки з приводу кінопрем’єр та іншими культурними заходами. Одного разу одна пара закоханих відсвяткувала в ньому весілля. Кількість співробітників сягала 15 осіб. Попри те, що існувала посада топменеджера, Лоус особисто керував процесом. Цим заклад значно відрізнявся від інших. Не часто можна знайти власника на робочому місці. Визначною подією в місті стало святкування 100-річчя першого кінотеатру. Том Лоус отримав нагороду від Палати громад за відновлення роботи закладу.
У 2011 році Том повернувся до кіновиробництва. Він став режисером і продюсером документального фільму “Останній кіномеханік”, де досліджує історію розвитку незалежного кіно у Великобританії. Кінострічка здобула кілька нагород на фестивалях та від кіномитців. Серія документальних короткометражок “Southside Stories” 2012 року отримала дві нагороди Королівського телевізійного товариства за найкращу рекламну програму та найкращу майстерність. Лоус не покинув музичну діяльність і заснував й очолив колектив “The Electric Cinema Film Orchestra”.
Всі проєкти Томаса Лоуса від музичних творів до режисерських робіт вражають відданістю творчій діяльності та новаторським підходом. Його внесок у відродження кінематографічної спадщини та просуванні сучасного мистецтва стали прикладом можливості поширення культури та спроби покращити світ.
