UB40 не просто музичний гурт, це феномен, який відображає епоху, коли стиль регі став глобальним явищем, здатний поєднувати людей різних культур. Він вийшов за межі Ямайки та завоював серця мільйонів по всьому світу. Завдяки танцювальному ритму, легким мелодіям та текстам соціального спрямування UB40 став голосом тих, хто прагне змін. Далі на birmingham-trend.
Назва гурту символізує боротьбу з соціальною несправедливістю. Вона походить від реєстраційної форми на отримання допомоги по безробіттю Unemployment Benefit Form 40 і стала певною метафорою солідарності з незахищеними верствами населення. Музична творчість UB40 не лише відображала надії та розчарування молоді, але й активно сприяла поширенню регі у Великобританії, пропагуючи свободу та рівність.
Формування колективу
Історія UB40 почалась в серці Бірмінгема у 1978 році. Ініціаторами створення регі-групи були брати Робін та Алі Кемпбелл. Вони були синами доволі відомих у місті фолк-співаків Лори та Яна Кемпбелл. Натхнені музичними успіхами своїх батьків Робін і Алі обрали шлях музикантів. Хоча на момент заснування колективу Робіну ледь виповнилось 24 роки, він був найстаршим і взяв на себе роль лідера, ставши фронтменом. До братів приєднались хлопці знайомі з дитинства. Басист Ерл Фальконер глибоко розумів сутність карибських ритмів, а клавішник Майкл Вірту майстерно володів мелодією. Саксофоніст Брайан Трэверс додав джазового звучання. Барабанник Джеймс Браун керував динамікою гри завдаючи позитивного настрою. Перкусіоніст Норман Ассан збагатив композиції екзотичними звуками.
Разом вони створили багатонаціональний колектив, який виділяв їх серед інших. Попри відсутність формальної музичної освіти, пристрасть до музики була безмежною. Хлопці запалились ідеєю піснями змінити світ, як у 1976 році це зробив видатний регі-співак Боб Марлі. Пісні Марлі торкались питань расової дискримінації, неприйняття панівних культур над альтернативними, проти класової нерівності, розширення прав та можливостей для всіх прошарків суспільства. Такі людські цінності як толерантність, єдність людей та боротьба за справедливість стали основними мотивами творчості нового британського регі-гурту.
Перші кроки на сцені й музичні релізи
У 1979 році UB40 отримав перший шанс представити публіці свою творчість. Вони були запрошені виступати “для розігріву” перед виходом на сцену в той час популярного гурту “Pretenders”. Ритми регі, у виконанні білих і чорношкірих юнаків разом, було новим явищем у культурі. Однак повільний темп і розслаблений ритм з акцентами на акорди гітари й духові інструменти швидко знайшли своїх прихильників.
Після туру з “Pretenders” UB40 записав свій перший трек “Food for Thought”. Пісня стала маніфестом проти бідності у світі. Вона до сьогодні залишається актуальною та улюбленою танцювальних майданчиків. Під час запису до гурту приєднався МС Теренс Вілсон, який приніс нову хвилю енергії та розуміння ямайської музики.
Наступний реліз подвійного синглу увійшов до п’ятірки найпопулярніших у британському чарті дебютантів. Одна з пісень була присвячена пам’яті Мартіна Лютера Кінга, борцеві проти расової нерівності методом ненасильницького спротиву.
Шалений успіх гурту був обумовлений великою кількістю виступів наживо. Без жодної рекламної кампанії у ЗМІ. Згодом, після запису кількох подвійних синглів UB40 випустили перший альбом. Обкладинку платівки оформили у вигляді декларації по безробіттю UB40 з написом “Signing Off”, що означає “припинення видачі допомоги у зв’язку з отриманням роботи”. Диск став особливо популярним серед шанувальників ямайської музики та невдоволених соціальним устроєм країни.
У 1981 році вийшов новий сингл “One in Ten”. Текст пісні в агресивній формі критикував соціально-політичні рішення Маргарет Тетчер, що призвели до зростання безробіття. Реліз став одним з найпопулярніших у Великобританії. Через кілька місяців гурт випустив другий альбом “Present Arms”, а роком пізніше “UB44”. В перших трьох альбомах ритми регі гармонійно перепліталися з психоделічним стилем даб, а духові інструменти відтворювали звучання карибських оркестрів першої половини XX століття. Загалом, музика була спрямована на альтернативну аудиторію, а не на комерційний успіх.
Розквіт музичної діяльності
Переломни у творчості UB40 став 1983 рік. Група випустила четвертий альбом “Labour of Love”. Це був збірник кавер-композицій маловідомих пісень. До його складу “Red, Red Wine”, “Please Don’t Make Me Cry”, “Many Rivers to Cross” та “Cherry Oh Baby”. Вони стали хітами та символами гурту на десятиліття. Музикантам вдалося наповнити мелодії відчуттям радості. Впродовж наступних років кавер-версії займали найвищі щаблі британських хіт-парадів.
У 1986 році вийшов альбом “Rat in the Kitchen”. Багатьма критиками він вважається найкращим за всю історію UB40. Він відзначився творами про важке життя бідних та безробітних.
У 1980-х роках гурт з активно гастролював по Європі, США, та країнами Південної Америки. Часто зали були переповненими. Продажі дисків зростали щороку. На початку 1990-х Алі Кемпбел та Браян Треверс придбали студію звукозапису на Ямайці. Вони шукали натхнення на батьківщині регі.
За 45 років музичної діяльності бірмінгемський регі-гурт випустив 19 студійних та 7 концертних альбомів. Шанувальники придбали понад 70 мільйонів платівок.
UB40 залишається одним з найбільш впливових музичних колективів. Їхня історія успіху надихає нові покоління, а пісні стали гімнами оптимізму, єдності та символами боротьби за справедливість.
