Нині це культурний центр, що межує з культовою Бібліотекою Бірмінгема, Бірмінгемським репертуарним театром та Симфонічним залом. А ще це найбільша міська публічна площа, яку побудували в Європі з 1945 року. Але, як відомо, її історія була значно цікавішою. У попередні століття тут розташовувалося багато промислових підприємств, які зробили Бірмінгем відомим. Нині в це важко повірити, але тут працювали великі скляні та металообробні заводи, які до середини ХІХ століття використовували 60 парових двигунів.
Саме на цій площі стояв дім Джона Баскервіля, який дуже любив літери й все, що з ними пов’язано. Ця любов дозволила йому змінити світ друкарства та внести типографіку в сучасну епоху. Хоча Баскервіль прославив Бірмінгем завдяки досконалості свого друкарства, його персона викликала суперечки у зв’язку з особистим життям. Таких історій про цю площу, і про тих, хто тут колись жив можна розповідати нескінченну кількість. Не дарма саме про історію цього майдану в Бірмінгемі зняли документальний фільм. Що це за кіно дізнавайтеся тут: birmingham-trend.com.
Площа зі строкатою історією
Але перш ніж розповісти про цей фільм, кілька слів про саму площу. За останні роки вона дуже змінилася, причому змінилася настільки, що якби будь-хто з тих людей, хто її засновував потрапив у цей район, то навряд чи впізнав би це місце, не розуміючи, де він знаходиться. З усім тим, цей клаптик землі мав барвисту історію ще до того, як він набув ідентичності площі, яку всі знають та люблять нині.
Згадуваний вище, відомий друкар Джон Баскервіль збудував свого часу будинок приблизно на тому місці, де він знаходиться нині. Він помер у 1775 році й був спочатку похований у своєму задньому саду, але пізніше його перепоховали на кладовищі Кі-Гілл. Його будинок постраждав у 1791 році від натовпу під час заворушень Пристлі. Ну, як постраждав, його спалили. Слід зауважити, що тоді, під час Бірмінгемських заворушень, так само постраждало багато будівель, вони згоріли до тла.
Джозеф Прістлі був хіміком, який вірив у толерантність до релігійних інодумців, а також підтримував Американську та Французьку революції. Але після того, як його будинок також згорів, його віра похитнулася, і йому довелося тікати до Америки, щоб уникнути розправи.
Далі цікавіше. Торговець залізом, на ім’я Гібсон придбав землю та в 1821 році проклав через неї рукав каналу для постачання води своєму млинарському підприємству на Кембридж-стріт. Басейн каналу було розширено, і він виглядав приблизно так, як сьогодні виглядає Гас-стріт.
Бінглі-Хаус був будівлею 1760 року будівництва, але її знесли, щоб звести тут залізничний тунель Station Street. Пізніше на цьому місці було збудовано Бінглі-Гол. Такий факт, в 1849 році тут розміщувалася тимчасова споруда, у якій проводилися виставки-покази великої рогатої худоби та домашньої птиці, а через рік, фермери переїхали до новенького Бінглі-Голу. Але цій виставковій залі не пощастило — приміщення згоріло у 1984 році.
Приміщення згорілого Бінглі-Голу, у якому показували корів та курей, замінив Міжнародний конференц-центр. Ба більше, 12 червня 1991 року нову будівлю відкрила Її Величність Королева. Площа Століття також була перебудована в ці роки. Тут з’явилася зовсім неоднозначна статуя «Вперед», авторства Реймонда Мейсона. Монументальну композицію виготовили зі скловолокна. Вона простояла до 2003 року, поки не з’ясувалося, що скловолокно горить. Її спалили палії.
У 1972 році театр Birmingham Rep переїхав зі свого первісного місця на Station Street до нового театру на 901 місце на Broad Street. Малала Юсафзай, підліток, яка була поранена талібами в Пакистані, відкрила знакову бібліотеку Бірмінгема 3 вересня 2013 року.
Реальність площі століття
Як бачимо, протягом століть цей район зазнавав значних змін, і зараз він став популярнішим, ніж будь-коли раніше. Останньою зміною стало відкриття фонтанів, та розміщення в цьому районі телевізійної студії, яка висвітлювала Ігри Співдружності 2022 року. Площа також була першим домом бика Оззі, перш ніж він остаточно, та чи назавжди, переїхав до Station Street.
Новий документальний фільм — «Історія та геніальність площі Століття в Бірмінгемі» було знято в червні 2023 року. Це телевізійне відео в стилі документального фільму. Його автори взялися за дослідження гордої та строкатої історії площі Століття в кінці «золотої милі» Бірмінгема на Брод-стріт.
Дія фільму відбувається на широкому відкритому просторі, з одного боку оточеному будинком Баскервілів, Бібліотекою Бірмінгема, Репертуарним театром, Симфонічним залом та Міжнародним конференц-центром.
Через дорогу та трамвайні колії розташована національна штаб-квартира The Hongkong and Shanghai Banking Corporation, потім можна побачити Біржу, колишні банківські зали, які Бірмінгемський університет оновив під свій центр зустрічей, тут таки кафе, та величний готель Hyatt Regency.
А на самій площі знаходиться Зала пам’яті, яка вже 98 років стоїть, як меморіал чоловікам і жінкам Бірмінгема, які віддали своє життя в Першій та Другій світових війнах і перебували на дійсній службі до 1945 року. Серед інших особливостей — позолочена бронзова статуя Боултона, Ватта та Мердока. Це ті три інженери-підприємці, які сприяли розвитку механіки та промисловій революції. Які прославили Бірмінгем.
А ще тут з’явилося величезне озеро фонтанів, яке створює чудову літню атмосферу та дарує веселощі та сміх не лише дітям, а дуже часто й дорослим. Про все це розказує новий документальний фільм, який присвячений Бірмінгему, а більш конкретно площі Століття.
Коментар історика
Відомий історик і телеведучий доктор Карл Чінн стверджує, що так було не завжди. Саме він є головним героєм шестихвилинного міні-документального фільму, у якому відкриває двері в минуле цього району. До слова, фільм знято місцевим телебаченням на замовлення Westside Business Improvement District.
Доктор Чінн пояснює, що до того, як це місце було перейменовано після сторіччя отримання міського статусу Бірмінгема в 1989 році, тут так само була площа, але вона виглядала зовсім по іншому. У фільмі можна насолодитися захопливим інтерв’ю, яке доктор Чінн дає генеральному менеджеру Westside BID Майку Оллі. У ньому він говорить про згадуваний Бінглі-Гол, який колись стояв на місці The International Convention Centre, поруч із різними старими заводськими будівлями.
Виявляється, на місці, де зараз стоїть Біржа, колись стояв і працював ливарний завод Eagle Foundry, який пізніше став Муніципальним банком, а за ним була первісна головна фабрика Cadbury’s на Брідж-стріт. Що не приміщення, то легенда. Доктор Чінн додає, що Брод-стріт була, ледь не найважливішою виробничою вулицею в Бірмінгемі, адже тут працював великий завод, пов’язаний із виробництвом гвинтів, мова про Nettlefolds and Chamberlain.
Занепад і феєричне відродження
Але потім настали 1970-ті та 1980-ті роки, коли канали були в повному безладі, Міжнародного кримінального суду та Репертуарного театру ще не було, а до розвитку Брод-стріт як «золотої милі», тобто до появи ресторанів, барів та клубів, ще слід було почекати.
Також у документальному фільмі інтерв’ю дає Джим Вілсон, людина, яка побудувала нову площу Століття. Пан Вілсон, нещодавно пішов у відставку з посади керівника проєкту міської ради. Згадав, як переконав раду провести міжнародний конкурс дизайну для створення площі Століття, на який надійшло 185 заявок із 32 країн.
Джерела:
