У Бірмінгемі можна відвідати понад 15 театральних сцен, які пропонують зануритись у видовищний світ мистецтва. Однак велика кількість шанувальників класичної британської драматургії їдуть поза місто, на батьківщину театрального генія у Стратфорд-апон-Ейвон, щоб побувати у Королівському Шекспірівському театрі. До стародавнього селища з Бірмінгема налагоджене зручне сполучення потягом або автобусом. Далі на birmingham-trend.
Королівський Шекспірівський театр займається лише постановами п’єс Шекспіра та проводить щорічні фестивалі присвячені національному героєві. Спектаклі вирізняються потужною драматургією і професійною грою акторів. Прихильники творчості неперевершеного автора романтичних трагедій вважають, що повноцінно переживати високі поетичні відчуття, якими насичені твори Шекспіра можна лише на його батьківщині.
Перші спроби заснувати Шекспірівський театр
У 1769 році англійський актор, драматург та директор лондонського Королівського театру Друрі-Лейн Девід Гаррік вирішив провести театральний фестиваль присвячений Шекспіру. Для заходу він обрав рідне місто славного поета, оскільки саме у Стратфорд-апон-Ейвоні молодий Вільям колись розпочав свою кар’єру в акторській трупі Річарда Бербеджа. Варто згадати, що сучасники Шекспіра ототожнювали його з рідним містом. Для мешканців Лондона, навіть у пік своєї слави він був “Бардом Ейвона”, тобто поетом з Ейвона. Для проведення мистецької імпрези Девід Гаррік розпорядився збудувати просту дерев’яну будівлю. Після закінчення фестивалю вона простояла недовго і була змита першою ж потужною зливою. Однак ідея вшанування майстра слова на його батьківщині й заснування Шекспірівського театру сподобалась мешканцям Стратфорда. На початку ХІХ століття поряд з будинком де виріс Вільям Шекспір був збудований новий театр. Він називався The Royal Shakespeare Rooms. Про роботу закладу відомостей не залишилось, крім того, що у ньому ставили п’єси Шекспіра, а у 1860 році заклад був занедбаний.
Сприяння Флаверів у створенні театру впродовж кількох десятиліть
Безцінний внесок у відродженні Шекспірівського театру зробила родина Флаверів. Сім’я володіла прибутковою пивоварнею у Стратфорді й впродовж чотирьох поколінь її представники обіймали посаду мера. У 1864 році до трьохсотріччя з дня народження Шекспіра Чарльз Едвард Флавер профінансував будівництво театру. Нова споруда була дерев’яною й простояла всього три місяці. Невідомо чому, але її просто розібрали. Деякі дослідники вважають, що виникли суперечності щодо власності земельної ділянки. Через десять років Чарльз Едвард Флавер придбав кілька гектарів землі й подарував місту для будівництва нового театру. У 1879 році він був урочисто відкритий під назвою Шекспірівський Меморіальний театр. Будинок відповідав вікторіанському готичному стилю, але у 1926 році при масштабній пожежі він вщент згорів. Через шість років, за сприяння мера Арчибальда Деніса Флавера на тому ж місці постала нова велична споруда. Архітектурним проєктом керувала Елізабет Скотт. Варто відзначити, що вперше в історії Англії будівництво такого важливого об’єкта очолювала жінка. Елізабет використала деякі елементи артдеко, зокрема сходи з обох боків глядацької зали. Всередині розташовувались класичні три яруси: партер, бельетаж і балкон. За задумом Елізабет, на балкон можна було потрапити лише через окремі сходи, для особливо важливих персон. На відкритті театру ними скористався Принц Уельський Едуард.
Королівський Шекспірівський театр і “Проєкт трансформація”
У 1961 році наказом Королеви Єлизавети II була створена Королівська шекспірівська трупа (Royal Shakespeare Company), а театр отримав назву Королівський Шекспірівський театр. Королівська шекспірівська трупа володіє кількома театрами, у Стратфорді та Лондоні. Її місія полягає у збереження та популяризації спадщини Великого Барда. Драматург поетичними засобами вивів на вищий рівень розуміння дружбу, самопожертву, любов, насолоду, пристрасть, меланхолію, прагнення яскравого життя, духовність, право на вибір та багато інших чеснот і вад. Щорічно театр пропонує для перегляду 20 п’єс.
Впродовж 2007-2010-х років в будинку театру була проведена масштабна реконструкція вартістю понад 100 мільйонів фунтів під назвою “Проєкт трансформація”. В основному вона стосувалась перебудови глядацької зали, зокрема сцени. Вільям Шекспір був цілковито “людиною театру”. Він завжди розбудовував свої п’єси у певному сценічному просторі. Визначний драматург не лише писав ролі для акторів, але пристосував структуру творів до підмостків тих театрів де виступала трупа. З огляду на це, сцена була винесена вперед у глядацьку залу, щоб дійство відбувалось безпосередньо серед глядачів. Вони мають можливість розташовуватися не з однієї, а з трьох сторін сцени й розділяти один простір з акторами. Новий театр пропонує більш особистий театральний досвід.
В ході реконструкції на даху створили майданчик з баром і рестораном, об’єднали Королівський Шекспірівський театр з Лебединим театром, добудували башту заввишки 36 метрів з оглядовим майданчиком, обладнали громадські місця для відпочинку вздовж річки Ейвон тощо.
Оновлений театральний комплекс відкрили у 2011 році. Урочисту церемонію очолили Королева Єлизавета II й Принц Філіп. Вони особисто долучились до театрального дійства і разом зіграли на балконі уривок з трагедії “Ромео і Джульєтта”. Великий драматург свого часу вірно зауважив: “Весь світ – театр, а люди в ньому – актори! І кожен не одну грає роль”.
Шекспір сприяв розвитку театрального мистецтва у більшості країн Європи. Його п’єси з’являються на театральній сцені частіше, ніж будь-якого іншого драматурга за всю історію людства. Постать генія стала одним з символів Англії, а Королівський Шекспірівський театр вважається найкращим у переданні атмосфери літературних шедеврів Барда Ейвона.
