Театр є традиційним видом мистецтва впродовж тисячоліть. Під час спектаклів людина долучається до культури, розвиває інтелект, вчиться управляти своїми емоціями та бути собою. Відвідування театрів змінює звичне побутове середовище на духовне піднесення у світ краси, добра та справедливості. Разом з акторами глядачі переживають різні почуття, від ненависті до переповнення любов’ю і таким чином долучаються до подій, які розгортаються на сцені. Далі на birmingham-trend.
Для театральних вистав важливим є місце їх проведення, тому зовнішній вигляд та інтер’єр будь-якого театру мають особливе значення. З плином часу будівля Birmingham Hippodrome глобально змінювалась чотири рази, а внутрішнє оздоблення оновлювали майже кожне десятиліття. Мета перебудов полягала у покращенні й розширенні площі, щоб мати можливість приймати більшу кількість шанувальників мистецтва та представляти грандіозні шоу.
Назва театру Hippodrome, пов’язана з давньою римською традицією проводити видовища на аренах, серед яких були спортивні змагання та публічні заходи, включаючи розважальні. У сучасному вимірі театри, які називаються Hippodrome, зазвичай мають велику сцену і розраховані на значну кількість глядачів. Вони ідеально підходять для вистав опери й балету, мюзиклів і драматичних постанов. Особливістю Birmingham Hippodrome є покази спектаклів у жанрі пантоміми. Зазвичай для них створюють окремі театри, менш величні.
Театр Birmingham Hippodrome був відкритий у 1899 році й понад століття невпинно привертає увагу глядачів. Впродовж всієї історії придбати квитки на шоу можна було лише заздалегідь.
Цибулеподібна вежа, циркові видовища і мюзик-хол
Наприкінці ХІХ століття брати Генрі та Джеймс Дрейсі вирішили відкрити арену для видовищ. Вони доручили бірмінгемському архітектору Ф. А. Ллойду керувати проєктом. Врешті постала Вежа Вар’єте та Цирку (The Tower of Varieties and Circus). Її вершина мала цибулеподібну форму, а ввечері вся будівля освітлювалась, що сильно привертало увагу мешканців міста. Попри те, що театр знаходився у центрі міста на вулиці Hurst Street, до самого приміщення необхідно було пройти через пасаж довжиною понад 30 метрів. Всередині знаходилась арена, яку можна було наповнювати водою, оскільки підлога була вкрита не звичайною тирсою, а спеціальним покриттям.
Першим дійством був виступ відомого на початку XX століття жонглера Альфреда Кларка. Його шоу завжди залишали глядачів у захваті. Наступним за популярністю стало циркове видовище боротьби з крокодилами. Певній категорії відвідувачів подобалось, щоб їм “полоскотали нерви” і заклад почав приносити прибутки. Крім звіриних розваг у театрі проходили концерти й театральні вистави.
З плином часу змінювалися й потреби глядачів. У 1900 році театр придбав імпресаріо Томас Баррасфорд, якому належала низка успішних театрів, зокрема у Лідсі. Він назвав його The Tivoli Theatre. Інтер’єр повністю оновили й перетворили циркову арену на музичний зал. Сидіння обшили тканиною малинового кольору, а стіни та стеля сяяли золотом. У 1903 році театр отримав назву Birmingham Hippodrome й став першим мюзик-холом у Бірмінгемі. Варто зазначити, що мюзик-хол був суто британським видом театральної розваги, який постав у результаті розвитку барної культури. У закладі звучали популярні пісні, виступали комедійні актори, ставили опери й балети й пропонувалось чимало інших розваг. Щовечора демонстрували дві вистави. Після винаходу кінематографа, перші сеанси у Бірмінгемі пройшли в Birmingham Hippodrome.
Нові власники, зірки естради, льодове шоу і перший мюзикл
Впродовж 1910-1919-х років у театрі змінювалось керівництво й інтер’єр.
У 1924 році його продали й новим власником стала корпорація Moss Empires, до складу якої входило 27 театрів у різних містах. Перш за все у театрі зробили капітальний ремонт вартістю 40 тисяч фунтів. Територію театру розширили, були викуплені прилеглі будинки, які стали частиною Birmingham Hippodrome. З’явились нові театральні сцени, зокрема бальна, зал для демонстрації кінофільмів та виступів біг-бендів. Інтер’єр театру був оздоблений у стилі арт-деко, що робило його сучасним для свого часу. Приміщення часто здавали в оренду для проведення приватних заходів. Можна сказати Birmingham Hippodrome став багатофункціональним культурним закладом.
Moss Empires не шкодувала коштів й запрошувала найвідоміших виконавців і театральні трупи. У 1910 році в театрі виступала трупа Фреда Карно, до складу якої входив Чарлі Чаплін. Фред Карно прославився на весь світ жбурлянням в обличчя кремовим тортом. Цей жартівливий трюк став класичним і часто використовувався у комедійних виставах та фільмах впродовж наступних десятиліть. У 1926 році на сцені Birmingham Hippodrome своїми номерами розважала публіку Бетті Фокс, її перформанси значно вплинули на розвиток пантоміми як мистецтва. У 1937 році глядачам представили перше льодове різдвяне шоу, яке проходило з аншлагами впродовж 4 тижнів. У 1939 році відбувся показ першого повнометражного лондонського мюзиклу “Я і моя дівчина”. Вистава про парубка, якому потрібно швидко опанувати манери джентльмена, щоб отримати спадщину і графський титул, вивела театральну майстерність на новий рівень. Музичні композиції стали хітами на довгі роки не лише в Англії, але й за океаном.
Друга світова війна та відродження
Під час Другої світової війни театр Birmingham Hippodrome продовжував розважати відвідувачів задля підтримки бадьорості та гарного настрою у непрості часи. Запрошували найкращих зірок сцени та кіно. Коли до театру завітали коміки Стен Лорел та Олівер Харді, квитки було настільки важко придбати, що справа дійшла майже до великої бійки. Birmingham Hippodrome не закривався навіть під час ворожих нальотів, хоча зовсім уникнути пошкоджень не вдалося. Театр вважав своєю місію нести людям радість та дати можливість хоч на короткий час забути про жахливу реальність. Артисти пропонували зануритись у жарти, романтичні історії та насолодитися магією мистецтва.
У 1950-х роках відбулись значні зміни у репертуарі театру. Вечірні програми мюзик-холу стали не актуальними, натомість популярності набували нові мюзикли, виступи зірок рок-н-ролу, попмузики та пантоміми. Впродовж десятиліття у Birmingham Hippodrome найпопулярнішими були мюзикл “Карусель”, вистава пантоміми “Джек і Бобове стебло” та виступи Френка Сінатри. У 1956 році з аншлагами пройшли джазові концерти британського виконавця Тоні Комбі.
Театральні події другої половини XX століття
У 1963 році повністю відремонтували головний фасад, побудували нові каси, бар і через аварійний стан знесли цибулеподібну вежу у мавританському стилі, яка була символом театру понад пів століття. Головний корпус театру настільки перебудували, що хотіли змінити навіть назву, але згодом відмовились від такої ідеї, оскільки Birmingham Hippodrome став невіддільною частиною культурної історії міста.
Щоб залучити молоду аудиторію почали частіше запрошували співаків, які очолювали музичні чарти на радіо і телебаченні. У 1964 році в театрі поставили шекспірівську “Дванадцяту ніч”, яка на довгий час увійшла до основного репертуару.
У 1971 році свій прем’єрний показ представила Валлійська національна опера, яка у 1977 році відкрила в театрі свою резиденцію.
У 1979 році Birmingham Hippodrome перейшов у муніципальну власність. Розпочалися масштабні зміни у змісті програми, вигляду сцени, оркестрової ями, глядацької зали, систем опалення, вентиляції тощо. Репертуар відрізнявся від інших театрів своєю різноманітністю, у ньому проводили шоу нудистів та ставили опери Вагнера. У !980-х роках був розпочатий проєкт по реставрації вартістю 2 мільйони фунтів. Театр був технічно оновлений для можливості демонстрації найбільших і найкращих шоу світового рівня. У 1894 році будівлю огорнули кольоровим скловолоконним матеріалом. Після ремонту на сцені відбувся показ мюзиклу “Пісня і танець” Ендрю Ллойда Веббера. У 1990-х роках театр став центром передового досвіду з регулярними оперними та балетними сезонами зміст яких був розрахований на сімейні перегляди. Тому у 1990 році в різдвяному репертуарі з’явився балет “Лускунчик”.
У 1994 році Ендрю Ллойд Веббер представив виставу “Йосип і його дивовижний плащ снів”. Прибутки лише від продажу квитків на цей мюзикл за кілька місяців перевершили річні збори Birmingham Hippodrome. У сторіччя заснування театру на сцені вперше поза Лондоном пройшов виступ Королівського вар’єте, яке особисто відвідала Королева Єлизавета II.
Театр Birmingham Hippodrome завжди створює атмосферу, коли глядачі відчувають, що знаходяться у центрі подій. Він є важливим культурним центром та місцем, де мистецтво торкається кожного.
