Як відомо, перший театр у Бірмінгемі з’явився в 1740 році. Відтоді в місті завжди були інтелектуальні розваги, чим, до слова, Бірмінгем дуже пишався. Мова про вистави, музичні фестивалі та наявність найрізноманітніших цирків. Це не могло не спонукати до появи відомих та популярних театральних особистостей, починаючи від Лоуренса Олів’є чи Кеннета Мора, до Пеггі Ешкрофт та Дерека Якобі. Ці без перебільшення зірки театральної сцени вперше на ній з’явилися саме в Бірмінгемі. Більш докладно про кількавікову театральну історію Вест Мідленда та Бірмінгема читайте на birmingham-trend.com.
Перші бірмінгемські театри
Перефразовуючи відомий вислів, можна сказати, що у XVIII столітті остаточно з’ясувалося, що життя за межами Лондона теж існує. Причому це стосувалося не лише економічних здобутків, але й культурних. Мова про театральні та кінотеатральні зміни, які сталися в Бірмінгемі. Місто швидко розвивалося та росло, здавалося, що тогочасний промисловий бум ніколи не закінчиться. Це, своєю чергою створило передумови для культурного розвитку, адже люди, після роботи хотіли розважатись.
Так сталося, що саме Бірмінгем став театральним центром Великобританії. Він диктував моду на постановки, бо мав багату історію, що сягала кількох століть. Спокійно й невимушено місто пройшло свій культурний шлях від величних епатажних театрів минулого до сучасних, значно менш пафосних сцен. Відтак театральна історія Бірмінгема просто не могла не відігравати важливу роль у формуванні культурного життя всієї Великої Британії.
Саме так розвивався бірмінгемський театр протягом століть. У цей час йому вдавалося відображати ті зрушення, які відбувалися, як у культурному житті міста та країни, так і в суспільстві. Відомо, що перші задокументовані театральні п’єси, які були поставлені на сцені в Бірмінгемі датуються XVIII століттям. До слова, перші спектаклі показували в імпровізованих приміщеннях, куди приїздили театральні колективи, які гастролювали.
Зазвичай вони пропонували місцевій публіці для перегляду п’єси Шекспіра та інші класичні драми. До цього часу в Бірмінгемі вже з’являлися спеціально побудовані театри, але це були поодинокі випадки. А саме в XVIII столітті, поява «храмів мистецтва» стала більш помітною.
Однією з найпомітніших та найзнаковіших віх в історії театру Бірмінгема стала поява в місті Королівського театру. Ця знакова подія відбулася в 1774 році. Будівлю розташували на Нью-стріт, вона була приголомшлива, заклад був грандіозний. Хоча це був не перший бірмінгемський театр, він досить швидко набув репутації центрального міського закладу, ставши серцем культурного життя Бірмінгема.
Але сприяла цьому не лише велична будівля театру, але й той репертуар, який тут показували. У театрі ставилися постановки від класичних творів до сучасних п’єс того часу. У підсумку перший відомий і популярний театр проіснував майже два століття. У 1956 році будівлю знесли, для того, щоби побудувати на її місці, щось сучасне.
Театральний центр Великої Британії
На початку XX століття за Бірмінгемом закріпився статус театрального центру. Це сталося після того, як у місті з’явився «Бірмінгемський репертуарний театр». Його заснування приписують серу Баррі Джексону в 1913 році. Театр став одним із найвпливовіших, якщо не найвпливовішим репертуарним театром країни.
Саме тут були започатковані нові підходи у постановці вистав і загалом у театральному виробництві. А ще театр вигідно вирізнявся поміж інших, тим, що надавав свою сцену початківцям, як драматургам, так і акторам. До слова, нині «Бірмінгемський репертуарний театр» так само залишається наріжним каменем у театральному ландшафті міста, адже тут продовжують створювати передові вистави та виховувати нові таланти.
Так само на початку XX століття почав свою роботу театр «Іподром». Спочатку, що правда, його відкрили, як музичний зал у 1899 році. Та з роками він перетворився на один із провідних концертних майданчиків Великої Британії. Нині тут базується «Бірмінгемський королівський балет». Проте театр продовжує приваблювати велику аудиторію. Тут ставлять спектаклі Вест-Енду, показують балет, оперу та пантоміму.
Неабияку роль у тому, що Бірмінгем ставав одним із лідерів у цьому терені у Великій Британії, відігравав репертуар бірмінгемських театрів. Тут слід зауважити, що місцева театральна сцена була відкрита для багатьох постановок, які із часом ставали знаковими та мали досить тривалий вплив, як на глядачів, так і на ширший театральний світ.
А, до прикладу, «Бірмінгемський репертуарний театр» завжди був у перших рядах новаторських постановок. Особливо слід відзначити одну з найвизначніших ранніх п’єс, авторства Бернарда Шоу, яка мала світовий успіх — «Свята Жанна». Прем’єра відбулося в 1924 році. Саме ця п’єса зміцнила репутацію театру, зробивши його, таким собі, пропагандистом сміливих та інноваційних творів.
Ще однією віхою стала сценічна адаптація «Сніговика» в 1982 році. Ця вистава також згодом стала міжнародно визнаною і невіддільною частиною всіх наступних різдвяних театральних постановок по всій Великій Британії.
Неабияку роль у популяризації бірмінгемського театру відіграли постановки місцевої оперної компанії. Тут кинули виклик будь-яким усталеним нормам, запропонувавши абсолютно новаторські, нетрадиційні постановки та вистави. Майже всі вони були орієнтовані на місцеву громаду, та робили оперу та театр доступними для будь-якої аудиторії. Відтак «Бірмінгемський репертуарний театр» завжди був і є прикладом відданості міста інноваційному театру та розширенню меж театральної форми.
Легенди місцевого театру
Ще одним важливим складником театрального життя є актори та драматурги, які працюють у тому, чи іншому театральному закладі. У цьому сенсі Бірмінгем теж ніколи не пас задніх. У місцевих театрах було виховано безліч талановитих акторів, які вже через доволі короткий час здобували, як національне, так і міжнародне визнання.
Одним із найвідоміших драматургів Бірмінгема вважається Девід Едгар, який дуже багато писав для «Королівської шекспірівської компанії» та «Національного театру». Автор мав соціально свідому позицію, відтак його творчість сформувала сучасний британський театр.
Якщо говорити про акторські таланти, то, звичайно слід відзначити Джулі Волтерс, яка народилася в Сметвіку. Нині, попри вік вона залишається однією з найулюбленіших акторок Бірмінгема. Волтерс мала видатну театральну кар’єру, вона працювала на телебаченні та знімалася в кіно. Саме її рання театральна робота в бірмінгемському театрі заклала підвалини для подальшого успіху.
Ще однією дороговказною театральною зіркою бірмінгемського театру є Адріан Лестер. Актор і режисер, народився в Бірмінгемі. У його репертуарі ролі в п’єсах Шекспіра, які ставили в «Королівській шекспірівській компанії». До того ж Лестер відомий тим, що відіграв неабияку роль у запровадженні різноманітності в мистецтві.
Сцена просякнута історією
Озираючись назад, можна з впевненістю говорити про те, що театральна сцена Бірмінгема має довгу й багату історію. Так само впевнено можна говорити про те, що бірмінгемська театральна школа дуже вплинула на театр усієї Великої Британії, причому цей вплив був різноманітний, від класичних до новаторських вистав.
Завдяки чому Бірмінгем і нині залишається театральним лідером, що надихає глядачів зараз і надихатиме протягом наступних поколінь.
Джерела:
